+38 (067) 620 31 06 , +38 (050) 347 92 06
Главная    Статьи   Обрезка сада

Обрезка сада

11.01.2018

ФОРМУВАННЯ Й ОБРІЗУВАННЯ ВІСЕПОДІБНОЇ КРОНИ

В умовах спаду реалізаційних цін на яблука, дороговизни і дефіциту якісних саджанців кніп-баум. а також наростаючого дефіциту трудових ресурсів і запро­вадження, в зв'язку з цим, механізованого (контурного) обрізування, останнім часом набувають поширення яблуневі сади зі щільністю до 5-6 тис дерев на гек­тарі і формуванням вісеподібної крони з циклічною заміною плодової деревини

Основи формування

Крону "французька вісь" для яблуні, груші й персика запропонував Й Леспі-назеуФранції

1

 

Слабші

 

*     <

іГ        ТЬ'    лрсескк

м

щ

 

 

 

Ц ^75-85 (їй)) ой

1          1

0.5-1 м

0,5-1

0.5-1       0.5-1 м

Вісеподібну крону, яка с модифікацією стрункого веретена і крони „піллар". застосовують у більш загущених плодових садах на підщеп М 9 З відстанями між деревами в ряду 0.5-1.Ом (рис 1), а також в насадженнях на напівкарликових підщепах з відстанню в ряду 1.5-2 м Грушу на айві А або айві Б садять з відстанню 1.2 м в ряду

Рис. 1. Вісеподібну крону формук у загущених насадженнях [1].

 

Шпалеру ставлять на бе тонних або оброблених сервантом дерев'яних під порах заввишки 2.8 м міщених через 8-10м ду. з кількома лініями стали стого дроту СгараІ або Ве каеП діаметром 2.4-2,8 мм Біпя кожного з дерев, які е плодоносному віці обмежу­ють на 3.5-метровій висоті З боку пануючих вітрів (від

носно шпалерного дроту) ставлять бамбук заввишки три метри товщим кінцем уверх, підв'язуючи до нього стовбур дерева

За іншим способом впаштовують шпалеру з кількох ліній дроту й індивіду­альні підпори біля кожного дерева не ставлять. Саджанці фіксують до дроту шпалери зачіпками з пружного Дроту

Початкове формування кроновзних саджанців здійснюють переважно без застосування секатора За необхідності гілки відгинають до пониклого стану (для саджанців "кніп-баум" в цьому немає потреби) Некроновані саджанці "на крону" не зрізують Цим досягають раннього пподоношення та радикапьного оспабпення росту дерев і, в кінцевому рахунку, - менших затрат на формування

Для формування вісеподібної крони в загущених насадженнях придатні сад­жанці з достатньо великою кількістю коротких гілок, що мають тупий кут відход-ження від провідника і генеративні бруньки на кінцях Дещо гірші результати от­римують при використанні якісних некронованих саджанців.

Легше формуються сорти яблуні, що плодоносять на одно-дворічних гілках Айдаред. Віста Белла, Гала. Голден Делішес Джерсімак. Джестер Джонаголд. Катя. Кортланд, Пауларед. Ренет Симиренка. Рубінове Дуки. Чемпіон Останнім часом на напівкарликовій підщепі М 26 активно запроваджують слаборослі клони сортів Ред Чіф і Ред Делішес (КамСлур. Ерованта інші] Малопридатні для такого формування сорти Алва, Боскопська красуня, Лобо Мелроуз. Ред Делішес

За відсутності ліслясздивного обрізування саджанці гірше приживлюються, тому їм забезпечують ретельний догляд принаймні в першу половину вегетації (Зрошення, мульчування грунту тощо).

Основні характеристики дерев

Сформовані дерева мають штамб висотою 50-80 см. сильний і ;ентральнии провідник - вісь' заввишки до 2.5-3 м і бічні, рівномірно розміщені плодоносні гілки не старші трирічного віку з тупим кутом відходження Систематичним віднов-лювальним (циклічним) обрізуванням у кроні залишають пише значно тонші від осі бічні гілки, які за діаметром у місці відходження не перевищують третини товщини провідника

В окремих випадках, за менш щільних схем садіння, залишають постійні гілки нижнього ярусу, оскільки їх видалення може стимулювати сильний р'ст верхньої частини крони, що потребуватиме більших затрат праці на її обрізування Наяв­ність постійного першого ярусу крони певною мірою регулює силу росту дерева Зазвичай, чим більше плок видаляють внизу крони, тим сильніше активізується ріст верхньої частини дерева що спричинює утворення "парасольки" зверху крони

Залежно від схеми садіння дерев на підщепі М 9, крона має контур осі з шириною від 0,5 до 1.0 м, при чому багаторічною частиною рослини є лише провідник

Формування крон

Застосування секатора підчас формування крони обмежують до раціональ­ного мінімуму й за необхідності ведуть відгинання бічних гілок, слідкуючи, щоб вісь відігнутої гілки була спрямована до основи штамба сусіднього дерева Після

 

Ю     Новини са<)івиицтеа. 2014, №4

 

Новини садівництва, 2014. №4     11

 

садіння дерев провідник і бічні гілки в кроні, як правило, не вкорочують. В окремих випадках їх обрізують на так зване "міні-ікло"

Перший рік

Післясадивне обрізування

Незалежно від віку садивного матеріалу, провідник після садіння вкорочувати не-рекомендують За іншим способом видаляють лише верхівкову бруньку, вкорочуючи провідник на 3-5 см (так зване "міні-ікло").

Нерозгалужені однорічки "на крону" не зрізують (рис.2а). Видаляють усі розгалуження в зоні штамбу (60-80 см над поверхнею грунту).  •

При садінні однорічок з поодинокими розгалуженнями в зоні кронування, слабкі гілки не обрізують, а сильні видаляють чи відгинають до пониклого стану

Якщо бічна гілка в місці відходження перевищує половину товщини провідника і є його конкурентом, її видаляють, зрізавши на косий "югославський" сучок. Тонкі плодоносні гілки залишають без обрізування

Бруньки на стовбурі саджанця в зоні штамбу після проростання обов'язково видаляють, ошмигуючи до висоти 60 см над рівнем грунту.

Саджанці, підсушені під час транспортування або з виламаними бруньками при викопуванні в розсаднику вкорочують до висоти одного метра над поверх­нею грунту. Утворенню бічних пагонів сприяє кербування над нижніми бруньками на глибину до 5 мм в зоні майбутньої крони (черешня)

 

Рис. 2. Післясадивне обрізування яблуні у загущених насаджен­нях з формуванням вісеподібної крони [6]:

а, б- не обрізувати; в- видалити галуження в зоні штамба; г,д- видалити конкуренти провідника.


Кроновані саджанці одно- та дворічного віку Усі розгалуження в зоні штамба видаляють до висоти 60-80 см над поверхнею грунту. Вирізують на кільце чи косий сучок надто товсті бічні гілки, які в місці відходження перевищу­ють половину (в особливо загущених насадженнях - третину) діаметра провід­ника (рис. 2в).

Сильні бічні гілки в кроні з невідповідним кутом відходження відгинають до пониклого стану, а якщо це неможливо — вирізують на кільце чи косий сучок.

Дворічні саджанці з однорічною кроною ("кніп-баум") Виконують корекційне обрізування, видаляючи можливі галуження в зоні штамба і надто товсті гілки, що конкурують з провідником (рис. 2г, д).

Таким чином, завданням першої вегетації є отримання достатньої довжини приростів й активне закладання генеративних бруньок, що стане запорукою рівноваги між генеративними і вегетативними процесами.

Літні операції

Дерева, посаджені якісними нерозгалуженими однорічками, за відповідного догляду протягом вегетації утворюють по кілька коротких бічних пагонів з верхів­ковими генеративними бруньками. Кроновані саджанці теж матимуть слабкі при­рости з генеративною брунькою на кінці.

На провіднику у верхній частині крони внаслідок підмерзання чи пошкод­ження верхівкової бруньки часто утворюються пагони з гострим кутом відход­ження. їх видаляють (виламують) з червня до середини липня при досягненні довжини 15 см, або вкорочують, залишаючи сучок завдовжки 1-2 см. З часом нижче з'являться нові пагони з тупим кутом відходження від стовбура.

Майбутній провідник зазвичай залишають рости вільно.

У серпні окремі вертикально розташовані гілки фіксують гумками до поник­лого стану, по можливості спрямовуючи вісь відігнутої гілки до основи штамба сусіднього дерева.

Своєчасно посаджені саджанці "кніп-баум" з поливом і високим рівнем агро­техніки в перший рік вегетації забезпечують урожай 5-10т/га

 

Другий рік

При використанні якісного садивного матеріалу дерева навесні другої ве­гетації майже не потребують формування (рис 3).

 

З початком сокоруху окремі вертикальні гілки підв'язують, надаючи поник­лого вигляду (якщо цього не зроблено в серпні попереднього року) Вісь відігнутої гілки спрямовують до основи штамба сусіднього дерева У дерев, посаджених саджанцями "кніп-баум", виконувати відгинання, зазвичай, потреби немає.

Видаляють надто тов­сті гілки й ті, що мають гос­трий кут відходження. Під час формування дотриму­ються пропорцій 2:1 (в ущільненому насадженні краще 3:1) між товщиною провідника і будь-якою бічною гілкою в кроні. Як­що діаметр останньої в Рис. 3. Обрізування двохрічних дерев місці її відходження пере-     яблуні за вісеподібною кроною [6].


вищує половину товщини провідника, таку гілку обов'язково вирізують на сучок чи виривають.

За необхідності, після цвітіння у дерев з інтенсивним ростом видаляють конкуренти провідника. Пагін продовження провідника зазвичай не вкорочують. Літні операції

У середині — кінці червня виламують конкуренти провідника у верхній ча­стині крони, залишаючи неушкодженим пагін продовження. Внаслідок цього на провіднику утворюються короткі бічні гілки з верхівковою генеративною брунь­кою.

При використанні кронованого садивного матеріалу за належного догляду на другий рік досягають урожаю 20 тонн з гектара.

 

Третій і наступні роки

Формування ведуть подібно тому, як це виконували в другому році.

Провідник не вкорочують, дозволяючи йому вільно рости до висоти 2,5 м або рівня бамбукової підпори. Надто довгий провідник відламують (краще над бічною плодоносною гілкою), не допускаючи обрізування секатором, або форму­ють на ньому так зване "ікло". Виламування бічних гілок, зокрема конкурентів провідника, особливо доцільне у верхній частині крони. Це ослаблює ростові процеси вище місця виламаної гілки. Захід доцільно застосувати для дерев старшого віку, особливо сильнорослих сортів Боскоп, Бреберн, Гала, Елстар, Джонаголд.

 

Рис. 4. Обрізування сформова­ної вісеподібної крони [6]

(видалено чотири найстарші гілки із за­лишенням сучка заміщення).

Виривання гілок розпочинають у середині березня і завершують протя­гом двох тижнів від закінчення цвітіння. Рак плодових дерев на місцях вирва­них гілок не розвивається.

При надто сильному рості у дерев підрізують корені.

Щоб не активізувати ростові про­цеси, дерева обрізують помі'рно. У випадку надто сильного росту насад­ження обрізують протягом двох-трьох років, видаляючи за один раз не біль­ше двох-трьох крупних гілок. Спочатку видаляють ті бічні гілки, товщина яких у місці відходження перевищує поло­вину, а в особливо загущених насад­женнях навіть третину діаметра стов­бура.

При вирізуванні залишають сучок ("на кільце" краще не видаляти). Слаб­кі плодоносні гілки, як правило, зали­шають без обрізування (рис. 4).

Важливо прорідити верхню частину

Рис. 5. Сучки заміщення.

крони, не допускаючи в ній товстих бічних гілок і плок з гострим кутом відход­ження - конкурентів провідника.

З початком плодоношення запро­ваджують відновлювапьне ("циклічне") обрізування.

Навесні видаляють конкуренти провідника, а також сильні гілки з гост­рим кутом відходження та такі, що від-плодоносили (див. рис. 4).

У більшості випадків видалення ведуть із залишенням косого сучка за­міщення (рис.5). Це спонукає утво­рення пагонів зі сприятливим кутом відходження переважно на нижньому боці сучка.

Відновлювапьне ("циклічне") обрізування полягає в тому, що кожна гілка в кроні послідовно проходить цикл росту і плодоношення (рис. 6).

Якщо гілку не вкорочують, на ній наступного року формуються плодоносні утворення, а в третьому році настає плодоношення. Навесні четвертого року таку гілку вирізують, залишаючи сучок заміщення. У більшості випадків на сучку утворюються нові пагони і цикл повторюється.

 

Рис. 6. Цикл росту і плодоно­шення плодоносних гілок [3].

У сортів, що плодоносять на одно-дворічних гілках (Голден Делішес), під­тримують дворічну ротацію обростаючої деревини, тобто видаляють переважно гілки, що відплодоносили в другому році. У сортів з плодоношенням на 2-3-річ-них гілках (Глостер) - ротація трирічна. Однак це не є правилом, якого неу­хильно дотримуються.

Підпорядкування на провіднику під час нормувального циклічного обрізу­вання значення не має, адже гілки після плодоношення видаляють, зали­шаючи сучок заміщення.

Довжина сучка заміщення здебіль­шого становить 1-2 см. Таких сучків не роблять лише під час видалення найнижчих гілок у кроні дерев з віднос­но невисоким штамбом з метою його підвищення, а також інколи на верхівці провідника (щоб уникнути загущуван­ня).

Ступінь загущення регулюють про­

Рис. 7. Схема відновлювального (цикліч­ного) обрізування [7]: а- стару гілку вирізати, залишивши сучок замі­щення; б- гілки 2-3-річного віку залишити для плодоношення, однорічний приріст можна видалити; в- прорідити минулорічні пагони.

ріджуванням минулоріч­них приростів. Для цього на стовбурі дерев зав­вишки 2,5 м залишають 25-30 приростів, видаля­ючи інші (насамперед в мі­сцях надмірного скупчен­ня). В першу чергу вирізу­ють сильні вертикальні однорічні гілки, залишаю­чи слабші зі сприятливим кутом відходження (рис. 7). Надто довгі гілки, що вийшли за габарити крон, вкорочують у зоні річного кільця чи "переводом" на будь-яку вертикальну пло­доносну гілочку.

За такого підходу на центральному провіднику (вище постійних гілок ниж­нього ярусу, за його наяв­ності) щороку присутні 1/3 трирічних плодоносних гілочок, 1/3 пагонів і 1/3 дво­річних гілочок, на яких закладаються генеративні бруньки. Таке їх співвідношення забезпечує фізіологічну рівновагу, активний ріст і плодоношення насаджень.

При видаленні гілок нижньої частини крони залишають відносно довгий сучок для відростання пагонів, один з яких слугуватиме відновленню видаленої гілки.

Літнє обрізування, за необхідності, виконують для кращого освітлення сфо­рмованих крон і покращення забарвлення плодів.

У другій половині літа (серпень) на верхній частині крони видаляють сильно­рослі вертикальні пагони (вовчки) і проріджують прирости в місцях надмірного загущення. На 2-3-річних гілках вирізують вертикальні пагони та надто сильні кінцеві прирости.